Привіт всім! Вітаю з Вербною Неділею!!!
Здоров’я, добра, миру, гармонії, кохання... Хай Ваше життя буде максимально наближеним до Ваших мрій про нього!
Днями проводила виховний захід в 5-му класі на тему «Толерантність». Зробила вступну частину, що кожна людина – це індивідуальність, яку треба поважати. Що було б погано, якби всі були однакові зовні і зсередини. Тому, якщо хтось не такий як ти, має інший одяг, колір шкіри, чи музичні уподобання, то це не означає, що він поганий. В кожній людині є щось хороше, треба вміти це побачити.
А далі бавились в гру: кидаєш іграшку однокласнику і говориш про нього щось хороше, що йому притаманне.
Результати мене засмутили: практично всі діти говорили ті самі слова: добрий, веселий. При чому явно не тому, що всі такі добрі і веселі, а швидше тому, що іншого не могли придумати. Деякі діти взагалі не хотіли кидати іграшку іншому, аргументовуючи це тим, що не знають, що є хорошого в їх однокласниках.
«Сумно, сумно аж за край»...
В чому наша проблема: обмежений лексикон, байдужість до особистості ближнього чи відсутність традиції говорити людям комліменти? Просто так, без спеціальної святкової нагоди для цього!
Мені би дуже хотілось, щоб так не було! Адже в їхньому класі більше половини дітей чимось займаються (музикою, танцями, спортом), і всі мають в цьому якість титули. Але навіть таких досягнень однокласників не відмітив ЖОДЕН учень!
На домашнє завдання сказала їм скласти список хороших людських якостей чи зовнішніх особливостей. Пообіцяла зробити конкурс на найдовший перелік. Сподіваюсь, вони задумаються...
